П`ятниця, 19.07.2019, 13:33
Вітаю Вас Гість | RSS

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Педагогічне кредо:

"Фізичні вправи можуть замінити безліч ліків, а жодні ліки в світі не можуть замінити фізичних вправ "

(Анджело Моссо)

Основними завданнями з фізичного виховання дітей є:

Режим дня для дітей передбачає їх різноманітну діяльність протягом усього дня. При цьому вихователі враховують інтереси, потреби, вік, стан здоров′я дитини, пору року.Уся навчально-виховна робота з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку здійснюється з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного та психічного розвитку і підготовленості дітей, родинних побажань і пропозицій. Фізичне виховання в ДНЗ проводиться шляхом проведення з обов’язкових занять відповідно до розкладу та режиму, виконання фізкультурно-оздоровчих заходів. Сумарний обсяг рухової активності, що здійснюється дітьми у процесі щоденної життєдіяльності, базується на їх індивідуальних можливостях та задовольняє їх біологічну потребу в рухах.

Вся ця робота ведеться відповідно до Інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ від 27.08.2004р. № 1/9-438, методичного листа МОН України «Організація та зміст навчально-виховного процесу в ДНЗ», від 06.06.2005р. №1/9-306, Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних закладах України, затвердженим наказом МОН України від 02.08.2005р. №458, відповідних заходів програми «Я у Світі» та «Впевнений старт». 
Здійснюється педагогічна оцінка організації рухового режиму, змісту, методики проведення в режимі дня різних форм роботи з фізичного виховання. 

 Фізичні вправи – запорука зміцнення здоров'я дитини. З чого починати фізичне виховання дитини в сім'ї, як уберегти його від хвороб, зберегти і укріпити здоров'я, виховати звичку до щоденних занять фізичними вправами і як їх організувати – ці та подібні питання завжди хвилювали батьків.

Як правильно організувати заняття фізичними вправами вдома?

Заняття фізичними вправами повинні займати не більше 10 – 15 хвилин, але проводити їх слід регулярно (наприклад, через день), оскільки лише регулярність забезпечує оздоровчий ефект. Надмірні фізичні навантаження дитяті протипоказані, оскільки м'язи і кістки ще не сформовані повністю. Крім того, не рекомендується переходити до наступної вправи, якщо попередня не освоєна.

Де і як займатися фізичними вправами ?

Для занять дитини фізичними вправами підійде будь-яке місце в кімнаті, яке слід звільнити від сторонніх предметів і небезпечних речей (стільців, табуретів, предметів, що б'ються). Бажано придбати мінімальний спортивний інвентар: скакалку, роликовий массажер, м'яч, гімнастичну палицю розміром 70-80см, еспандер для розвитку ще слабких дрібних м'язів кисті і пальців рук. Зберігати спортивний інвентар потрібно в спеціальному місці. Якщо можливо, проводьте заняття і на відкритому повітрі – у дворі, в найближчому парку. Для цього вам знадобляться футбольний або баскетбольний м'ячі. Візьміть з собою скакалки, невеликий м'яч для метання, ракетки і волан для бадмінтону. Взимку особливо корисні лижні вилазки і катання на санках – прекрасні засоби для оздоровлення, тренування сердечно – судинної і дихальної систем, м'язового апарату. Діти із задоволенням займаються фізичними вправами разом з батьками.

Головне в залученні дитяти до занять фізичними вправами – особистий приклад дорослих - батьків, їх мудрість і терплячість.

ПОРАДИ БАТЬКАМ:

Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою. Як ви відноситеся до фізичного розвитку, так і відноситиметься ваша дитина.

Висока самооцінка – одна з потужних стимул - реакцій для дитяти виконувати будь-яку роботу, будь то домашні завдання або уранішня гігієнічна гімнастика. Підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку – заохочуйте будь-яке його досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше старання. На заняттях фізичною культурою необхідно витримувати єдину «лінію поведінки» обох батьків – не повинно бути протилежних розпоряджень (мама- «перестань бігати»; тато – «побігай ще хвилин п'ять»). Якщо це відбувається – ні про яке позитивне відношення дитяти до фізкультури мови бути просто не може.

Спостерігайте за поведінкою і станом свого малюка під час занять фізичними вправами. Інколи батьки не можуть зрозуміти, чому дитя вередує, не виконує, здавалося б, елементарних розпоряджень батьків. Причиною може бути і втома, та якесь приховане бажання (наприклад, дитина хоче швидше закінчити заняття фізкультурою, щоб поглянути цікаву телепередачу). Постарайтеся зрозуміти причину її негативних реакцій. Не жалійте часу і уваги на те, щоб встановити з нею душевний контакт.

ПРО РОЗВИТОК РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ МАЛЯТ

Розвиток рухових умінь малюка дозволяє одночасно форму­вати як його особисті якості (воля, наполегливість, кміт­ливість), так і привчати до дисципліни. Правильно організоване фізичне, зокрема рухове виховання, є запорукою формування у дитини звички до здорового спо­собу життя.

Пам'ятайте, що координація рухів у дітей раннього віку розви­вається переважно під час гри та самостійної рухової діяльності.

• Важливо створити належні умови для того, щоб дитина могла вільно рухатися як вдома, так і на вулиці. Не варто стримувати природну активність малюка, краще надати йому можливість ходити, бігати, залізати на гірку та
спускатися з неї, кидати м'яч та сніжки, копати лопаткою в пісочниці, возити за мотузочку іграшкові машинки тощо.

• Ігрова рухова діяльність дитини є умовою поступового зміцнення її м'язів, удосконалення координації рухів, розвитку спритності.

• Не слід постійно оберігати малюка від можливих падінь, та ударів, весь час водити його за руку. Наслідком такого виховання, як правило, стає наступне відставання у розвитку рухової гімнастики дитини.

• Разом із тим даючи дитині певну свободу, потрібно вчити її бути обережною, спрямовувати її рухову активність на пізнання навколишнього середовища.

• У жодному разі не дорікайте дитині за її невдачі, невміння, незграбність. Виховуйте в малюка цілеспрямованість та впевненість у собі.

• Повсякчас прагніть того, щоб рухові вправи, ігри та заняття приносили дитині радість і задоволення, тоді й успіхи будуть більш значними.

• Найкраще малюк досягає успіху, коли ви граєтеся разом із ним, а він вас наслідує.

• Під час фізичного виховання дитини обов'язково слід вра­ховувати її індивідуальні психічні особливості. Якщо малюк за вдачею боязкий, невпевнений у собі, його треба постійно підбадьорювати, хвалити навіть за найменше досягнення.

• Занадто спокійну та неквапливу дитину доцільно частіше за­лучати до рухливої гри, зацікавлювати новою іграшкою чи ви­гадуванням якоїсь неординарної ситуації.

Оптимізація рухового режиму в дошкільному навчальному закладі.

           Відповідно до законів України "Про дошкільну освіту", "Про фізичну культуру" одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах залишається фізичне виховання дітей. Воно спрямовується на охорону та зміцнення здоров'я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності; на своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичної підготовленості та фізичної культури взагалі: на вихо вання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.

Завдання та зміст фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах визначаються вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні, чинними програмами розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку "Малятко", "Я у Світі", "Українське дошкілля ".

Однак організація роботи з фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах потребує вдосконалення. Про це свідчить наяв ність значної кількості дітей з дисгармонійним фізичним розвитком, а також із недостатнім розвитком основних рухів та фізичних якостей. Наявний досить високий відсоток дітей, які часто хворіють на респі раторні інфекції та мають хронічні недуги.

           Недостатній фізичний розвиток і низька фізична підготовленість дошкільнят здебільшого пояснюються зниженням їхньої рухової ак тивності. Потреба дітей у рухах задовольняється лише на 30-50 %. Гіподинамію спричинюють часті респіраторні захворювання, нераціо нальна побудова рухового режиму й загального режиму дня, недо статнє перебування дітей на свіжому повітрі тощо. Зокрема, на рухо вому режимі дошкільних навчальних закладів негативно позначаються неправомірне скорочення кількості фізкультурних заходів, відсутність системності у проведенні прогулянок-походів за межі дитячого сад ка, фізкультурних пауз і хвилинок у процесі навчальної діяльності, р озваг, свят тощо.

          Щоб усунути ці недоліки, слід приділити основну увагу організації фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах, де було б передбачено правильну побудову та активізацію рухового режиму, надання йому оздоровчого спрямування, дійовий медико-педагогічний контроль і своєчасну лікувально-профілактичну роботу. Основою системи фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах залишається руховий режим як су купність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми в достатньому обсязі, раціонально поєднуваних і послідовно використовуваних залежно від віку дітей, міс ця в режимі дня, сезону тощо.

          В межах активного рухового режиму, щоденний обсяг рухової активності, рекомендований для дітей молод шого дошкільного віку, становить 3-4 години, для ста рших дошкільнят — 4-5 годин. Ефективність фізичного виховання забезпечується комплексним використанням традиційних засобів фізич ного виховання. Це, зокрема:

фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту й туризму);

оздоровчі сили природи (повітря, сонце, вода);

гігієнічні чинники (режим харчування, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання та ін.).

              Сукупність організаційних форм роботи, обов'язко вих для впровадження в освітній процес, становлять:

заняття з фізичної культури;

фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури);

різні форми організації рухової активності у повсякденні (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята й розваги, дитячий туризм, рухливі ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання).

            Фізкультурні заняття є пріоритетними у процесі систематичного, послідовного формування, закріплення і вдосконалення основних рухових умінь та навичок у дітей, розвитку їхніх фізичних якостей. Проводяться вони в усіх вікових групах, переважно в першій половині дня — з усією групою або з підгрупами дітей. Встановлена тривалість фізкультурних занять у межах: ¦ для ді тей 3-го року життя — 15-20 хв; ¦ для дітей 4-го року життя — 20- 25 хв; ¦ для дітей 5-го року життя — 25-30 хв; ¦ для дітей 6-го року життя — 30-35 хв. Такі заняття є щоденними; вони проводяться двічі на тиждень за загальним розкладом занять у приміщенні або на майданчику (в період з квітня до жовтня за належних погодних умов, систематично, починаючи з середньої групи) і тричі на тиждень під час прогулянок у першій половині дня поза навчальною діяльністю протягом усього року.

           Тривалість фізкультурних занять на прогулянках така сама, як і занять у залі, але за холодної днини може подовжуватися на 5 хв. Варіативність їх проведення ви значається різними чинниками, як-от: пора року й пого да (відповідно — одяг та взуття дітей); наявність облад нання та інвентарю і ступінь володіння дітьми основними рухами. Якщо в дошкільному закладі проводяться за няття з плавання (1-2 рази на тиждень — залежно від віку дитини), то в день їх проведення не плануються фізкультурні заняття за розкладом і на прогулянці.

          3 метою активізації рухового режиму в повсякденні як варіант фізкультурних занять на прогулянках організується дитячий туризм у формі прогулянок- походів за межі дошкільного закладу (пішки, на велосипедах, лижах або санчатах), але лише за наявності відповідних природно-ландшафтних умов: лісу, лугу, поля, водойми, лісосмуги, парку та ін. Не можна підміняти зазначену форму роботи цільовими прогулянками та екскурсіями за ме жі дитячого закладу, що посідають самостійне міс це в освітньому процесі як форми ознайомлення вихованців із довкіллям, природою.

         Основна мета прогулянок-походів — оздоровлення дітей, запобігання гіподинамії, вдосконалення рухових навичок у природних умовах та розвиток фізичної витривалості. Вони проводяться, починаючи з другої молодшої групи. їхня три валість становить: ¦ у другій молодшій групі — 15-20хв: ¦ у середній групі — 20-25 хв; ¦ у старшій групі — 25-30 хв (в один бік). Особливого значення набуває самостійна рухова діяльність дітей як форма активізації рухового режиму. Щодня в усіх вікових групах на неї відводиться час у вільні від занять години ранкового прийому, прогулянок, надвечір'я тощо. Завдання педагогів — забезпечити належний рівень та зміст само стійної рухової діяльності дошкільнят завдяки збагаченню їхнього рухового досвіду, створенню необхідної матеріальної бази в приміщен нях зали, груп, рекреацій, на фізкультурному й групових майданчиках, використанню інших прийомів непрямого (опосередкованого) та прямого (безпосереднього) керівництва цією формою роботи. У відведений для самостійної рухової діяльності час із вихованцями різних вікових груп щодня організується також індивідуальна робота з фізичного виховання.

        Дітей залучають для ознайомлення з основними рухами, поглиб леного розучування їх та закріплення відповідних навичок, для усу нення відставання в розвитку фізичних якостей (внаслідок частого невідвідування дошкільного закладу, індивідуальних особливостей ста ну здоров'я, фізичного та психічного розвитку й інших чинників). ЇЇ метою є також активізація малорухливих дітей, запобігання порушен ням постави і стопи та виправлення їх. Виходячи з аналізу стану здоров'я, фізичного розвитку й підготовленості, інтересів дітей, педагоги визначають мету індивідуальної роботи, добирають потрібне обладнання та інвентар і проводять її з однією дитиною чи з підгрупами по двоє – четверо дітей. Враховуючи провідне значення ігрової діяльності для особистісного зростання дитини, руховий режим у дошкільному навчальному закладі має насичуватися рухливими іграми. Рухливі ігри — після попереднього розучування їх на прогулянках — вводяться до різних форм роботи з дітьми (заняття, свята, розваги, походи, фізкультпаузи тощо). В усіх вікових групах вони посідають важливе місце як самостійна форма роботи з фізичного виховання й проводяться щодня:

під час ранкового прийому (одна-дві гри малої та середньої рухливості);

на прогулянках у першій та другій половині дня (на кожну планується не менше трьох-чотирьох ігор різної рухливості); (при цьому першу гру розпочинають через 10-15 хв після початку прогулянки, коли діти дещо адаптуються до погодних умов та активізуються фізіологічні функції організму перед руховою діяльністю; а останньою проводять мало рухливу гру);

увечері (після 17.00 -18.00) дітям пропонують одну-дві гри середньої та малої рухливості.

         Розвивально-виховний та оздоровчий ефект рухливих ігор у повсякденні забезпечується правильним добором їх відповідно до віку дітей, рівня їхньої рухової підготовленості та стану працездатності, базових рухів в іграх та їх впливу на різні м'язові групи й системи організму, пори року та погоди, місця в режимі дня та місця прове дення, а також належним педагогічним керівництвом, дотриманням оптимальних навантажень, введенням до рухового режиму різних ви дів ігор (сюжетних, безсюжетних, у тому числі змагального та естафетного характеру, атракціонів, спортивних ігор та забав, ігор з еле ментами спортивних вправ).

         Формами активізації рухової активності у повсякден ні, спрямованими на повніше задоволення природної потреби дітей у рухах, виявлення набутих навичок, фі зичних та особистісних якостей, залучення малят до здорового способу життя, а батьків — до участі в освітньому процесі дошкільного навчального закладу як пропаган да фізичної культури є фізкультурні свята, розваги, дні (тижні) здоров'я.

Фізкультурні свята проводяться, починаючи з се редньої групи, два-три рази на рік, у фізкультурній залі чи на спортивному майданчику, в басейні; можна про водити їх також на стадіоні, у прилеглому парку абощо, їм відводиться місце в режимі другої (при потребі — й першої) половини дня в межах 40-50 хв — для серед ньої групи, однієї години — для старшої групи.

         Головні моменти підготовки фізкультурних свят — розроблення сценарію, розподіл обов'язків з оформлення місця проведення, під готовки атрибутики, костюмів, призів та нагород тощо. Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється протягом усього освітнього процесу (на музичних та фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики, проведення ігор, у самостійній руховій | діяльності, в індивідуальній роботі). Неприпустимі численні масові ре петиції всього перебігу свята, а також відсторонення когось із при-1 сутніх дітей від участі в ньому разом із групою. Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з першої молодшої групи, один-два рази на місяць (переважно у другій половині дня). їхня тривалість стано вить: «у першій молодшій групі — 15-20 хв; «у другій молодшій — 20-30 хв; ¦ у середній — 30-35 хв; ¦ у старшій — 35-40 хв. Місцем проведення слугують: фізкультурна (музична) зала, групова кімната, фізкультур ний чи ігровий майданчик даної групи, лісова або пар кова галявина тощо. Обов'язковою є участь кожної дитини.

         Плануючи розвагу, для забезпечення оптимальних фізичних, психічних та емоційних навантажень слід передбачити раціональне чергування ігор різного навантаження, а також колективних, масових — з іграми підгрупами чи індивідуальними (конкурси, атракціони); більш складних за правилами, руховими завданнями ігор — з простішими, розважальними. Використання ігор змагального характеру планується відповідно до віку дітей, зокрема: ігри-конкурси, атракціони рекомен довані для всіх вікових груп, естафетні ігри — для старших дошкільнят. Дні здоров'я організуються з першої молодшої групи один раз на місяць. Цей день насичується різноманітними формами роботи з фізичного виховання. Більшість заходів доцільно проводити на свіжому повітрі, добираючи до них оригінальні комплекси фізичних вправ та інших засобів і нетрадиційні форми проведення: фізкультурні заняття чи дитячий туризм, ранкова гімнастика й гімнастика після денного сну, загартува льні та лікувально-профілактичні процедури, фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність та ін. Не залишається поза увагою педагогів і робота з інших розділів програми. Хоча навчальні заняття з них не проводяться, однак дозвілля дітей також заповнюєть ся бесідами, читанням художньої літератури, театралізаціями, самостійною художньою діяльністю на теми здорового способу життя. Програма дня здоров'я передбачає заходи, загальні для всього до шкільного закладу, і такі, які розраховані на кожну вікову групу. Тижні фізкультури організуються подібно до днів здоров'я у час канікул (зима, весна, літо). Руховий режим дошкільних навчальних закладів передбачає також ряд традиційних фізкультурно- оздоровчих заходів (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури).

          Ранкова гімнастика проводиться відповідно до вимог чинних освітніх програм та режиму дня тривалістю: ¦у першій молодшій групі — 4-5хв; ¦ у другій молод шій — 5-6 хв; ¦ у середній — 6-8 хв; ¦ у старшій — 8- 10 хв. Основними умовами її ефективності є: вільний доступ свіжого повітря; раціональний одяг дітей; достат ність фізичних навантажень (кількість і послідовність вправ, зміна вихідних положень, темп виконання, регулювання дихання, чіткість пояснень, вказівок та команд тощо). Особливості проведення ранкової гімнастики ви значаються віком дітей та місцем проведення (у примі щенні чи на майданчику).

         Гімнастика після денного сну знімає залишки гальмування в корі півкуль головного мозку й налаштовує дитячий організм на активну та продуктивну діяльність, а також благотворно впливає на стан постави і склепін ня стопи завдяки податливості рухового апарату дитини одразу після відпочинку. Для проведення в дошкільному навчальному закладі доцільні такі її види (на вибір):

гігієнічна гімнастика після денного сну;

повітряні ванни в русі;

коригуюча гімнастика.

        Гігієнічна гімнастика після денного сну  реалізує зазначену вище мету. її проводять в усіх вікових групах після поступового підйому дітей із дотриманням спокійної обстановки й відповідних гігієнічних умов: у спальній кімнаті (на ліжках, біля них); з виходом до групової кімнати чи зали (у безпосередній близькості до групи). До комплексу такої гімнастики обов'язково входять загальнорозвивальні вправи на різні м'язові групи (зі зручною зміною вихідних положень) та спеціальні вправи для формування стопи й постави. Кількість та дозування вправ сама, як і на ранковій гімнастиці (можна й трохи скоротити). Повітряні ванни в русі — це та ж сама гігієнічна гімнастика в одночасному поєднанні з повітряною ванною, що передбачає поступове зниження температури повітря у приміщенні під час її проведення відповідно до встановлених норм загартування.

       Коригуючою  вважають такий вид гімнастики після денного сну, (проводиться задля корекції (виправлення) порушень постави та пласкостопості. Комплекси складають із спеціальних вправ та коригуваль них елементів, призначених для виправлення певних вад постави (сколіозів, лордозів, кіфозів, сутулості тощо) та стопи. Особлива увага приділяється використанню у вправах великого й дрібного фізкультурного обладнання та інвентарю, добирання допустимих вихідни х положень для тулуба, рук, ніг. 

       Дійовим способом оптимізації рухового режиму дошкільнят слугують фізкультхвилинки та фізкультпаузи. Ці фізкультурно-оздоровчі заходи є короткотривалими формами активного відпочинку під час навчання. Фізкультхвилинки вводять до занять, пов'язаних з тривалим сидінням дітей на місцях. Вони використовуються, починаючи із середньої групи, з урахуванням того, що перші ознаки втоми у дітей 5-го року життя виявляються на 7-й-9-й хвилині заняття; 6-го року жит тя— на 10-й—12-й хвилині; в дітей 7-го року життя — на 12-й-14-й хвилині. Оптимального ефекту фізкультхвилинки набувають за умови за безпечення середнього рівня навантажень, якого досягають завдяки: тривалості заходу (1-2 хв); кількості та дозуванню вправ (три —п'ять знайомих загальнорозвивальних вправ на основні м'язові групи з елементами для дрібних м'язів шиї, п'ястей, стоп та з включенням рухів, протилежних положенню рук, ніг, тулуба, голови на заняттях, по 4-6 разів); темпу виконання вправ (середній чи дещо уповільнений); урізноманітненню вихідних положень; проведенню заключної вправи на зниження фізіологічних навантажень та нормалізацію ди хання. Характер вправ узгоджується з характером діяльності дітей на заняттях, зміст віршів-супроводів — зі змістом занять. Фізкультпаузи (динамічні перерви) рекомендова но для проведення між заняттями, обидва з яких вимагають перебування дітей у малорухомих положеннях. Для них відводиться по 5-7 (до 10) хвилин. Комплекси вправ і форма проведення фізкультхвилинок та фізкультпауз періодично змінюються задля підтримання інтересу в дітей та забезпечення належної якості виконання рухових завдань. 

        Загартувальні процедури доповнюють і підвищують ефективність усіх форм роботи з фізичного виховання. Для масового використання в режимі дня різних вікових груп ре комендовано традиційне загартування: ¦ повітрям (повітряні ван ни, прогулянки, сон на свіжому повітрі); ¦ водою (місцеві й загальні, контрастні обтирання та обливання, умивання, купання); ¦ сонцем (со нячні ванни), відповідно до розроблених принципів, норм та методик.

       Нетрадиційні загартувальні процедури, в тому числі інтен сивне загартування (ходіння босоніж, обтирання снігом, обливання холодною водою, сауна) та спеціальні лікувально-профілактичні заходи (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури та ін.) вводяться до загальної системи роботи за призначенням лікаря та за згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я й самопочування дітей.

       Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням забезпечує комплексне здобуття відомостей про стан цієї роботи в дошкільному навчальному закладі спільними зусиллями медичних працівників (лікаря, медсес три) та педагогів (завідувачки, старшого вихователя за участі інструктора з фізичної культури, вихователів).

Змістові напрямки медико-педагогічного контролю

Контроль за станом здоров'я, нервово-психічного та фізичного розвитку дітей:

медичні огляди з комплексним медичним обстеженням;

функціональні проби на визначення можливостей серцево судинної та дихальної систем;

розподіл дітей на медичні групи для фізкультурних занять і загартування;

індивідуальні призначення обсягів, доз фізичних навантажень у руховому режимі та загартуванні;

своєчасний перегляд питань про переведення дітей з однієї медичної групи в іншу та про зміну медичних призначень;

визначення динаміки фізичного розвитку дітей і показників захворюваності (по кожній групі та закладу загалом).

Контроль за розвитком рухів і фізичних якостей у дітей (на початку та наприкінці навчального року):

обстеження фізичної підготовленості дітей за середніми показниками розвитку рухів та фізичних якостей з урахуванням кількісних і якісних показників рухової підготовленості хлопчиків і дівчаток;

аналіз динаміки змін у розвиткові рухів та фізичних якостей дітей відповідно до програмних нормативів для різних вікових груп.

Оцінка організації, змісту, методики проведення форм роботи з фізичного виховання:

систематичність, тривалість та раціональність розподілу часу між структурними частинами;

зміст, послідовність дібраних вправ та інших засобів, їхнє дозування;

норми загартування;

методи і прийоми проведення кожного заходу;

раціональність вибору способів організації дітей та використання інвентарю;

попередження травматизму в дітей;

відповідність теми й змісту заходів визначеним завданням та обраній формі проведення;

ступінь реалізації поставлених завдань тощо.

Оцінка впливу різних організаційних заходів на дитячий організм:

щомісячне визначення загальної і моторної щільності фізкультурних занять, інших форм роботи (індивідуальне хронометрування) та ступеня фізичних і психічних навантажень на дитину (візуальна оцінка зовнішніх ознак утоми; підрахунок частоти дихання; пульсометрія для побудови фізіологічної кривої фіззаняття — графіка пульсометрі!);

контроль за реакціями на загартування у дітей, особливо — в новачків та ослаблених;

узагальнення даних про стан їхнього здоров'я та про зміну показників захворюваності.

Контроль за організацією рухового режиму:

доцільність і достатність поєднання в режимі дня різних форм роботи з фізичного виховання;

визначення шляхом хронометрування та аналіз показників тривалості виконуваних рухів за день чи за інший часовий відтинок, кількості локомоцій протягом дня залежно від віку та статі дітей, пори року тощо.